Єдина Країна! Единая Страна! Судовий спір з пенсійних питань: позовні вимоги - Юридична консультація
Судовий спір з пенсійних питань: позовні вимоги Друк e-mail
П'ятниця, 06 лютого 2015, 12:50

Адміністративний позов складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. Досить часто резолютивна (прохальна) частина позову не повністю відображає бажаний позивачем результат, який він хоче отримати звертаючись до суду. Це пов’язане з рядом обставин, які безпосередньо залежать від розуміння позивачем суті спору та його обізнаності про обсяг повноважень органу державної влади, до якого він позивається.

Слід розуміти, що в адміністративному процесі позовні вимоги характеризуються його специфікою. Простіше кажучи адміністративний процес - це спір з суб’єктом владних повноважень, який всупереч покладених на нього Законом обов’язків відмовляється їх виконувати. Як правило, позовні вимоги в адміністративному процесі будуються наступним чином:

1. Визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними – суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти виключно у відповідності до чинного законодавства, а тому його поведінка, яка суперечить закону, є протиправною.

2. Зобов’язати суб’єкт владних повноважень вчинити дію у відповідності до закону – як правило зобов’язати суб'єкта владних повноважень вчинити дію можливо тільки на підставі рішення суду.

Тобто така послідовність позовних вимог є логічно правильною і розкриває зміст і призначення адміністративного процесу.

На практиці позовні вимоги можуть бути сформульовані наступним чином: «визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати його вчинити дію».

Іноді позовні вимоги сформульовано не в повному обсязі, наприклад: «зобов’язати зарахувати періоди роботи до стажу» - при цьому відсутня позовна вимога про проведення у зв’язку з цим перерахунку пенсії.

Окремою позовною вимогою можна залучити інструмент контролю за виконанням рішення суду, яким КАС України наділив позивачів, на користь яких винесене рішення, а саме покладення контролю за виконанням рішення суду на керівника суб’єкта владних повноважень та адміністративної чи кримінальної відповідальності за ухилення від виконання рішення суду. Статтею 267 КАС України передбачено подання суб’єктом владних повноважень, не на користь якого винесено рішення суду, звіту про виконання рішення суду та накладення адміністративного штрафу у випадку не виконання рішення суду, встановлено перелік вимог до заяви (клопотання) про накладення штрафу, порядок та строк звернення до суду. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача, на користь якого власне і стягується половина штрафу, інша половина стягується на користь державного бюджету.

Існують випадки, коли у спорі беруть участь декілька суб’єктів владних повноважень. В даному випадку слід взяти до уваги те, що кожен з них має свій обсяг повноважень (який регламентується законодавством, в окремих випадках – внутрішніми підзаконними актами), а тому слід правильно формулювати позовні вимоги по відношенню до кожного з них. Наприклад у спорі про виплату чорнобильцю коштів на оздоровлення одна з позовних вимог заявляється до Управління праці та соціального захисту населення (зобов’язати провести нарахування коштів), інша - до Центру по нарахуванню та виплатах (провести виплату).

Досить часто в адміністративному процесі суд зазначає, що позивачем по справі сформульовано «не точно» та (або) «не в повному обсязі» позовні вимоги. В більшості випадків ця «неточність» стосується конкретної дати (періоду), з якого повинна бути вчинена дія (наприклад проведено перерахунок пенсії). Що стосується «неповноти» позовних вимог - це коли взагалі не вказана позовна вимога про вчинення дії, без якої суть позову втрачає практичний сенс.

Ці «недоліки» в позовних вимогах призводять до того, що рішення неможливо виконати належним чином, або при виконанні рішення суду позивач недоотримує частину грошей, за які він власне судився.

Щоб подолати ці недоліки в процесуальному праві є два дієві інструменти:

Уточнення позовних вимог

Статтею 173 КАС України надано право позивачу змінювати позовні вимоги:

«Позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам ст. 106 КАС України суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог».

Тобто, з допомогою цього інструменту, «неповноту» або «неточність» позовних вимог можна усунути ще на стадії судового розгляду, що по своїй суті досить вагомо для ефективного захисту прав особи, яка звернулася до суду. Скориставшись цим процесуальним інструментом, позивач в майбутньому заощадить масу часу та зусиль, які потрібні будуть для роз’яснення рішення суду у зв’язку з недосконалим формулюванням позовних вимог, крім того, виконання рішення суду в такому випадку відстрочується.

Роз’яснення рішення суду

Досить часто позивачі упускають можливість уточнити позовні вимоги – суд приймає рішення за первинно викладеними вимогами, що в свою чергу спричиняє ситуацію, коли рішення суду прийнято, проте в його резолютивній частині не досить зрозуміло прописано дії, які відповідач по справі повинен вчинити.

Статтею 170 КАС України надано право стороні спору чи державному виконавцю звернутися до суду з заявою про роз’яснення рішення суду: «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено».

Цей процесуальний інструмент застосовується для тлумачення рішення суду та його ефективного виконання.

Таким чином, звертаючись до суду слід досить ґрунтовно підготуватися та чітко продумати позовні вимоги. Проте потрібно знати, що є ефективні процесуальні інструменти, які в подальшому допоможуть у вирішенні ситуацій, пов'язаних з неповним або нечітким формулюванням позовних вимог, що дозволить ефективно захистити свої права.

Останнє оновлення на Вівторок, 08 вересня 2015, 15:49