Пенсія підприємців та зарплата “нулями” Друк
Субота, 10 грудня 2011, 12:48

Мова піде про випадки, в яких при нарахуванні пенсії особам, які з 01.01.2004 року здійснювали підприємницьку діяльність, пенсійний фонд до суми коефіцієнтів зарплат додає коефіцієнти, розраховані шляхом ділення фактичних відрахувань з сум сплаченого (фіксованого, єдиного) податку на середню заробітну плату в цілому по країні. Якщо відрахування менші від мінімальних, коефіцієнти зарплат (принцип розрахунку яких, на відміну від заробітної плати, однаковий для всіх пенсіонерів) в такому разі буде близьким до нуля. Виникає ситуація, в якій при розрахунку розміру пенсії підприємця, наприклад за період з 01.01.2004 року по 01.01.2011 року, враховуються 84 низьких коефіцієнти зарплати та лише кілька місяців стажу, пенсія нараховується в меншому розмірі ніж та, яку б отримував підприємець не здійснюючи за вказаний період трудової діяльності та не сплачуючи жодних відрахувань до пенсійного фонду. Спробую пояснити, чому, на мою думку, дані дії є протиправними.

Суть питання криється в самому понятті страхового стажу та способі розрахунку суми коефіцієнтів зарплати при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається множенням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи визначеного відповідно до ст. 25 вказаного Закону на заробітну плату (дохід) застрахованої особи у гривнях.

Заробітна плата (дохід) застрахованої особи визначається відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії на середній коефіцієнт заробітної  плати (доходу) за весь період страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка  враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) на заробітну плату (дохід) в середньому на  одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної  плати  (доходу).

Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає  загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до статті 40 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60  календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за  весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року; у разі якщо страховий стаж  становить менший період, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. В частині 2 цієї ж статті лише підтверджується, що при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії застосовуються коефіцієнти заробітної плати (доходу) саме за місяці страхового стажу.

Підприємцям, які з 01.01.2004 року здійснювали підприємницьку діяльність та обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів, сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) визначається відповідно до ч. 3 ст. 40:

З = П х Ч / Т де:

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

П - сума фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент) у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент), чинний в межах відповідного періоду;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 24 Закону, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як  повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду,  відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених  коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Отже у відповідності до ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” при нарахуванні пенсії підприємця за період з 01.01.2004 року має бути врахований коефіцієнти заробітної плату (доходу) за фактичний страховий стаж. Пенсійний фонд у свою чергу може врахувати коефіцієнти заробітної плати (доходу) не за фактичний страховий стаж, а за кожен календарний місяць роботи, в яких сплачувалися страхові внески, розраховуючи вказані коефіцієнти шляхом ділення фактичних сум заробітку для нарахування пенсії на заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення  пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Період роботи, протягом якого особа здійснює підприємницьку діяльність та перебуває на спрощеній системі оподаткування (сплачує єдиний чи фіксований податок, патент), закономірно призводить до зменшення кількості місяців страхового стажу що враховується для обчислення пенсії, порівняно з тим, якби вона працювала на загальних засадах. Проте наведене вище додавання до суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) коефіцієнтів, обчисленних за місяці, які не входять до страхового стажу та розраховані з сум сплаченого (єдиного, фіксованого податку, плати за патент) призводить до ще більшого зменшення пенсії та розрахунку її у розмірі, який може бути в рази меншим, що є незаконним та порушує принципи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. В таких випадках УПФ при призначенні пенсії невірно трактує статтю 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що, в свою чергу, призводить до зменшення розміру пенсії, тобто вчиняє дію, яка суперечить ст. 19 Конституції України. І на кінець слід зазначити, що не всі УПФ йдуть таким шляхом, у деяких випадках період підприємницької діяльності взагалі не береться при розрахунку пенсії.

Останнє оновлення на Вівторок, 08 вересня 2015, 09:34