Про судову практику в справах щодо перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам
Відпрацювавши додатково два роки після призначення (перерахунку) пенсії кожний пенсіонер має право на перерахунок своєї пенсії. Починаючи з 2009 року держава «обділяє» працюючих пенсіонерів. У отриманих ними після перерахунку сумах пенсії не вистачає декількох сотень гривень, у деяких випадках - більше тисячі гривень. Держава, в особі органів влади, незаконно та свідомо не доплачує останнім передбачені Законом гроші, змушуючи їх звертатися за захистом своїх порушених прав до суду.
Протягом останніх років склалася певна судова практика розгляду справ за позовами працюючих пенсіонерів до пенсійного фонду про проведення перерахунок пенсії у відповідності до норм чинного законодавства.
Починаючи з 2009 року переважна більшість таких позовів судами першої інстанції вирішувалася на користь пенсіонерів. Проте, пенсійні фонди, знаючи про тривалість розгляду справ в суді апеляційної інстанції, подавали апеляційні скарги (в тому числі з метою затягування розгляду справи). Інакше кажучи зловживали своїми процесуальними правами. До червня 2011 року апеляційні скарги пенсійного фонду відхилялися, однак починаючи з липня траплялися випадки, коли апеляцію пенсійного фонду було задоволено. Мотиваційна частина цих рішень не відповідала діючим Законам, була нелогічною та непослідовною.
Можна дійти висновку про те, що все причина цього зводилася до економії бюджету пенсійного фонду. Апеляційні суди при вирішенні даної категорії справ уже керувалися не стільки нормами чинного законодавства, скільки інструктивними роз'ясненнями з політичними витоками.
Для того, щоб «приховати» порушення прав працюючих пенсіонерів Вищий Адміністративний Суд України підготував лист N 1049/11/13-11 від 19.07.2011 року, яким «нібито» роз’яснив зміст та порядок застосування статей 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
Провівши детальний аналіз чинного законодавства, яке регулює правові відносини у сфері перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, можна дійти наступних висновків:
Ст. 8 КАС України зобов’язує суд при вирішенні справи по суті керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини та громадянина гарантується на підставі Конституції України.
Ст.ст. 21 та 22 Конституції України гарантують людині, що її права і свободи, будучі невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод.
У постанові пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.96 року № 9 зазначено , що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
22 травня 2008 року Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому Конституційний Суд України зазначив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виключно визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Таким чином правова позиція суддів Верховного суду України та Конституційного суду України полягає у тому, що обмеження (у будь якій формі) прав чи свобод людини є не допустимим.
Лист ВАСУ від 19.07.2011 року N 1049/11/13-11 невірно роз’яснює рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 тому, що висуває твердження, зміст яких суперечить положенням Конституції України, що в свою чергу шляхом застосування суддями апеляційних судів призводить до обмеження прав та свобод людини.
Підпунктом «б» підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-V «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2008 року, зокрема до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було внесено зміни, які надали пенсіонерам право на перерахунок пенсії з більш сучасним показником середньої зарплати. Зазначеним вище Законом було розширено обсяг прав працюючих пенсіонерів, тому він в даній частині за своїм змістом повністю відповідає положенням Конституції України.
Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України. Він не може приймати рішення, які не відповідають положенням Конституції та обмежують права людини. Право працюючих пенсіонерів на перерахунок пенсії з застосуванням більш сучасного показника середньої зарплати є конституційним правом на соціальний захист особи, тому його обмеження є порушенням Конституції України.
Нажаль, суди при вирішенні справ цієї категорії не беруть до уваги положення ст. 22 Конституції України. В прийнятих ними рішеннях зазначається, що перерахунок пенсії повинен здійснюватися з застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, який був взятий при призначенні пенсії. Це твердження суперечить чинному законодавству, зокрема ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положенням ст. 22 Конституції України – норми якої мають найвищу юридичну силу та пріоритет перед іншими Законами при вирішенні справи.
Зверніть увагу, що Конституційний Суд в рішенні №10-рп/2008 визнав неконституційним сам порядок внесення змін до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не викладені в ній положення такими, що не відповідають Конституції. Це підтверджується окремими думками суддів Віктора Шишкіна та Володимира Кампо.
Крім того, на офіційному сайті Верховної Ради України ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» досить тривалий час була викладена в наступній редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» тільки підтверджується застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати саме за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії (розділ 11, підпункт 3).
Існує чимало судової практики, не тільки рішень суду першої інстанції а й рішень апеляційних судів, на користь пенсіонерів, які приймалися суддями впродовж останніх років. При цьому слід звернути увагу на те, що зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині, що стосується перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам не приймалися, змінилася виключно судова практика.
Залишається незрозумілим, як тисячі суддів, аналізуючи десятки тисяч аналогічних позовів та законодавство, яким регулюється перерахунок пенсії, протягом останніх років задовольняли ці позови і не «помічали» згаданих мною вище обставин. Уряд також їх не помічав, приймаючи постанову №530 і лише зараз ВАСУ у своєму листі дав роз’яснення, зміст якого призвів до зміни судової практики. Це роз’яснення не відповідає положенням Конституції України та цілком і повністю скасовує принцип верховенства права та, відповідно, можливість справедливого неупередженого суду.
Ще раз зазначаю, що норми Конституції України мають пріоритет над іншими нормативно – правовими актами.
Відмовляючи пенсіонерам суди позбавляють їх права на «осучаснення» пенсії, чим порушують ст. 19 та 22 Конституції України, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В цілому рішення частини суддів апеляційної інстанції, якими підтверджується застосування невірного показника середньої зарплати, змушує працюючих пенсіонерів оскаржувати такі рішення в касаційному порядку - ще більше затягує розгляд справи. Поширення такої практики руйнує основи конституційного ладу України, як правової держави, адже як ще можна охарактеризувати явище, коли органи державної влади свідомо не виконують офіційно оприлюднену редакцію Закону, намагаються в різний спосіб аналізувати та роз’яснювати його, що не є їхнім правом. Порушення прав працюючих пенсіонерів при перерахунку їхньої пенсії є загальновідомим фактом. В той же час започатковано тенденцію, коли їх намагаються позбавити можливості оскаржити це в судовому порядку. До цього судова система в цілому виконувала свою функцію більш послідовно.
На сьогодні багато пенсіонерів не зупиняється на досягнутому, йдуть до «останнього» для того, щоб отримати можливість справедливого, неупередженого розгляду своєї справи по суті та законно винесеного по ній рішення.
У світлі останніх подій, нової судової практики, яка почала складатися з літа 2011 року у задоволені адміністративних позовів про перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам почали відмовляти і у суді касаційної інстанції. Ці події породили нову хвилю звернень до Верховного суду України з заявами про перегляд рішень ВАСУ. Проте і тут почала складатися судова практика не на користь працюючих пенсіонерів. Спотворена судова практика не залишає нічого іншого як звертатися до Європейського суду з прав людини.
Коментарі
Ч.4 ст.42 ЗУ 1058 в редакции от 09.07.2010 г. до внесения изменений, внесенных ЗУ 107-VI гласит:
Цитата:В случае отмены внесенных изменений (Ваш вариант изложения) остается только то, что привел я. Где истина?
Конст текст действ статьи 42 зу 1058
Я то это проверил, мне хотелось бы знать на что опирается автор статьи...
Рішенням Конституційного суду було скасовано зміни, які були внесені законом про держбюджет на 2008 рік до статті 42. Невідповідність полягає в тому, що Конституційний суд не в праві скасовувати зміни до закону, які розширюють права особи (в нашому випадку такі розширюють). В будь-якому випадку потрібно керуватись статтею 22 Конституції, яка не дозволяє звужувати права особи. Тому при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам потрібно керуватись редакцією закону, якою встановлено право застосовувати при перерахунку показник середньої заробітної плати за рік, який передує року перерахунку.
Почему в письме ВАСУ от 19 июля говорится о том, что надо применять Зс за год, который исполь зовался при начислении пенсии? Ведь при назначении пенсии в 2005 году мне применили показатепль Зс за 20041 год при тотйф же самой редакции ЗУ 1058 2003 года.Значит все-таки применяют совместное письмо ПФУ та Министерства труда та с оциальной политики? Заранее спасибо за ответ!
Строк позовної давності - пів року з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 99 КАСУ). На практиці строк позовної давності поширюється з моменту отримання відповіді на заяву до пенсійного фонду (відмови у перерахунку). Зазначу, що деякі судді визначають строк позовної давності для даної категорії справ в один місяць або починають перебіг строку з моменту перерахунку, проте такі випадки поодинокі та такі, що не відповідають діючому процесуальному законодавству.
Не бачу підстав турбуватися, адже головне те, що Ви зареєстрували письмову заяву - тому перерахунок буде здійснено з моменту подачі заяви. Також хочу зазначити, що норми нової редакції закону, що регламентують перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам є такими, що не відповідають Конституції України, адже вони скасовують право на осучаснення пенсії.
Подані нами касаційні скарги ще не розглянуто, тому говорити про позитивну практику ще рано.
Так, Ви праві, фактично пенсійний фонд при перерахунку керується не законом, а підзаконними актами, зокрема спільним листом. Проте листом ВАСУ керується більшість суддів при винесенні рішень, які стосуються перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам.
Ні, на даний час однозначних результатів немає.
По перше слід ознайомитись з резолютивною частиною рішення апеляційної інстанції, яке можна знайти в єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також варто звернутись до пенсійного з заявою в довільній формі, щоб дізнатись в якому порядку останній не виплачує кошти: чи дійсно припинено виплату у більшому розмірі за рішенням суду, чи використовується механізм повороту виконання рішення суду. Порядок дій при повороті виконання рішення суду описано в статті "Поворот виконання рішення суду в пенсійних справах".
В будь-якому разі єдиним виходом у цій ситуації є оскарження рішення суду апеляційної інстанції в суді касаційної інстанції, проте слід розуміти, що на даний час судова практика в Україні у цій категорії справ склалася не на користь пенсіонерів, одночасно практика звернення до Європейського суду з прав людини неоднозначна
Шановна Людмила Федорівна у мене як і у Вас суд у січні 2012 рішення прийшло до пенсійного в січні 2014 у квітні 2014 пенсію зменшили на 20 процентів. Давайте обєднаємося для спільних дій мій e-mail ylvv
http://yur-consol.kiev.ua/index.php/uk/blog/72-pererahunok.html#comment-628